Проблема світової цивілізації і її рішення

ООН про проблему добробуту людства:

постійна деградація екологічних систем;
деградація ґрунтів, викликана втратами органічного вуглецю, пов’язаного безпосередньо зі змінами клімату. Виведено з обігу 2 млрд га родючих земель. Процес деградації захоплює все нові і нові площі. Щорічні втрати родючого грунтового шару складають 24 млрд т родючого грунтового шару, що в грошовому відношенні складає 40 млрд дол. США;
погіршення продовольчої безпеки світового співтовариства.

Єдиний спосіб забезпечити більш безпечне майбутнє планети – це вирішення проблем навколишнього середовища та економічного розвитку комплексним і узгодженим підходом. Така нова сучасна доктрина розвитку людства (http://www.fao.org).

На стан екологічних систем в світі найбільше впливає інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, особливо тваринництва. Промислові відходи тваринництва, обсяг яких зростає з року в рік, є джерелом екологічного навантаження і забруднення навколишнього середовища, що являє собою реальну екологічну загрозу, замість того щоб працювати на родючість грунтів і високі врожаї. Таким чином, головні завдання, які постали перед менеджментом і вченими Проекту:
розробити нео екологічну програму ХХІ століття;
створити в найближчому майбутньому інноваційне екологічно безпечне високо технологічне виробництво з утилізації тваринницьких відходів та виробництво екологічно безпечних органічних добрив, використовуючи в якості постійно поновлюваного ресурсу – послід і гній;
забезпечити сільськогосподарських виробників необхідним високоякісним органічним добривом, що перевищує за своїми якісними показниками і функціональних можливостях мінеральні добрива;

Завдяки спільним зусиллям досягнутий позитивний результат і розроблена Інноваційна біонанотехнологія Parostok ©, яка:

передбачає повну утилізацію вищезазначених відходів і на її основі виробництво органічного добрива різних препаративних форм, субстратів під торговою маркою Parostok®, продукту з високими агрохімічними властивостями і показниками;
відповідає вимогам Гельсінкської конвенції 1992 року і цілям кругової економіки ЄС;
об’єднує екологію, землеробство і рослинництво, харчову біотехнологію, управління відходами, захист клімату та навколишнього середовища;
є соціально відповідальним, нео екологічним, інвестиційно-привабливим бізнесом.

Інноваційна біонанотехнологій Parostok ©, яка використовується в технологічному циклі виробництва органічного добрива Parostok® різних препаративних форм, дозволяє технічно і технологічно та мобільно гнучко змінювати і диверсифікувати всі виробничі цикли без будь-яких додаткових складнощів і витрат в залежності від кон’юнктури ринку. Переваги Продукту і технології (далі по тексту Біопродукт):
стабілізація запасів органічної речовини (органічного вуглецю) і ґрунтових мікроорганізмів в грунтах;
відновлення потенційної і ефективної родючості грунтів;
підвищення ефективності землеробства;
ефективне управління врожайністю рослин за допомогою оптимізації показників поживного режиму грунтів, підвищення імунітету рослин до стресових факторів і біологічний регуляції чисельності патогенних організмів в агрофітоценозах;
отримання стабільно високих врожаїв сільськогосподарської продукції високої біологічної якості;
отримання екологічно чистої і безпечної сільськогосподарської продукції відповідно до норм технічних регламентів ЄС та СОТ;
зниження антропогенного навантаження на навколишнє середовище;
застосування біопродуктів при вирощуванні сільськогосподарських культур дозволить знизити емісійні викиди біогенних елементів (вуглець і нітроген) в атмосферу і стабілізувати біогеохімічні цикли в глобальному аспекті;
є основую відтворення родючості грунтів і управління харчування та захистом рослин від шкідливих організмів);
ремідіація фізично і хімічно деградованих грунтів;
застосування біопродуктів дозволить зберегти і відновити біорізноманіття агроландшафтів як основу стійкого розвитку агроекосистем;
застосування біопродуктів в інтегрованих технологіях вирощування інтенсивних сільськогосподарських культур (соя, соняшник, кукурудза, цукрові буряки, ріпак) дозволить уникнути фіто токсичного впливу гербіцидів і відмовитися від ГМ-технологій.