Проект Закону “Про засади органічного виробництва”
ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
Ю.М. АЗАРОВ
“ ” 2012 р.
Закон УкраЇни
Про засади органічного виробництва
_________________________________
Цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення органічного виробництва та обігу органічної продукції (сировини).
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) зона органічного виробництва — місце для здійснення органічного виробництва, яке за агроекологічним обґрунтуванням придатне для виробництва органічної продукції (сировини) рослинного і тваринного походження;
2) маркування органічної продукції (сировини) — слова, знаки, опис товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що свідчать про належність продукції до органічної та розміщені на упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, ярлику, листку-вкладиші, документі, що супроводжують органічну продукцію (сировину);
3) обіг органічної продукції (сировини) — переміщення (транспортування) або зберігання органічної продукції (сировини) та будь-які дії, пов’язані з переходом права власності на органічну продукцію (сировину), включаючи продаж, обмін або дарування органічної продукції (сировини);
4) оператор органічного виробництва — фізична чи юридична особа незалежно від форми власності, яка здійснює виробництво (вирощування), переробку, зберігання та реалізацію органічної продукції (сировини) згідно із законом;
5) органи сертифікації органічного виробництва — визначені в установленому порядку підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана з органічним виробництвом і які є резидентами України;
6) органічна продукція аквакультур — риба та інші водні живі ресурси, розведені та вирощені у спеціальних штучних умовах або у визначених для здійснення органічного виробництва рибогосподарських водних об’єктах;
7) органічна продукція (сировина) — продукція (сировина), отримана в результаті органічного виробництва відповідно до правил такого виробництва;
8) органічне виробництво — цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів (сировини) та інших видів продукції, метою якої є отримання органічної продукції (сировини) на всіх стадіях її виробництва і яка враховує вимоги щодо вирощування та введення в обіг органічної продукції (сировини), спрямована на покращення основних показників стану здоров’я населення, охорону навколишнього природного середовища, забезпечення раціонального використання і відтворення ґрунтів та інших природних ресурсів;
9) перехідний період — період переходу від традиційного (неорганічного) до органічного виробництва, що починається з дня подання заяви про сертифікацію органічного виробництва і протягом якого забезпечується перехід від загальноприйнятих технологій виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції до здійснення органічного виробництва відповідно до вимог цього Закону;
10) правила органічного виробництва — нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики у сфері органічного виробництва, в якому визначено вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції (сировини), включаючи положення у сфері органічного виробництва, виконання яких є обов’язковим;
11) реєстр операторів органічного виробництва — перелік суб’єктів органічного виробництва, яким надано право виробляти (вирощувати), переробляти, зберігати та реалізувати органічну продукцію (сировину);
12) сертифікація органічного виробництва — процедура встановлення відповідності процесу виробництва органічної продукції (сировини) оператором органічного виробництва вимогам цього Закону;
13) традиційна (неорганічна) продукція — продукція, виготовлена із застосуванням загальноприйнятих технологій виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції з використанням хімічних засобів захисту рослин, синтетичних мінеральних добрив, консервантів, синтезованих (штучних) барвників, гормонів, антибіотиків, ароматизаторів, стабілізаторів, підсилювачів смаку, стимуляторів росту відповідно до законодавства.
Стаття 2. Законодавство України у сфері органічного виробництва
1. Законодавство України у сфері органічного виробництва складається з Конституції України, Земельного кодексу України, Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про безпечність та якість харчових продуктів”, “Про захист прав споживачів”, “Про підтвердження відповідності”, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в зазначеній сфері.
Стаття 3. Завдання державної політики у сфері органічного виробництва
1. Завданням державної політики у сфері органічного виробництва є створення сприятливих умов для:
1) розвитку конкурентоспроможного, високоефективного ведення сільського господарства шляхом здійснення органічного виробництва;
2) збільшення обсягу експорту органічної продукції (сировини);
3) розвитку внутрішнього ринку органічної продукції (сировини) та задоволення потреб споживачів (щодо безпечності та якості);
4) виробництва органічної продукції (сировини) високої якості;
5) охорони навколишнього природного середовища, відтворення і раціонального використання природних ресурсів, охорони здоров’я населення;
6) визначення зон органічного виробництва;
7) запровадження економічного стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва, а також здійснення інших заходів, спрямованих на підвищення якості органічної продукції (сировини) вітчизняного виробництва та зменшення її вартості.
Стаття 4. Заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері органічного виробництва
1. Держава у сфері органічного виробництва вживає заходів щодо:
1) створення єдиної системи державного управління у сфері органічного виробництва;
2) запровадження сертифікації органічного виробництва;
3) організації підготовки кваліфікованих кадрів для органічного виробництва, підвищення їх кваліфікації, сприяння фундаментальним та прикладним науковим дослідженням у сфері органічного виробництва;
4) поширення інформації про органічне виробництво, органічну продукцію (сировину), систему гарантій та контролю, зокрема через засоби масової інформації.
Стаття 5. Принципи органічного виробництва
1. Загальними принципами органічного виробництва є:
1) добровільність;
2) рівність прав операторів органічного виробництва;
3) раціональне використання природних ресурсів;
4) дотримання вимог щодо органічного виробництва, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини у сфері органічного виробництва.
2. Спеціальними принципами органічного виробництва є:
1) збереження та відтворення родючості ґрунтів з використанням методів, що оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам із збереженням земельних та інших природних ресурсів, необхідних для виробництва органічної продукції (сировини);
2) переробка відходів і побічних продуктів рослинного і тваринного походження у процесі виробництва органічної продукції (сировини);
3) врахування місцевого екологічного стану територій;
4) підтримка здоров’я тварин шляхом стимулювання їх природного імунного захисту, а також вибору відповідних кормів і методів господарювання;
5) підтримка стійкості рослин в результаті проведення профілактичних заходів шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних, фізичних та біологічних методів захисту;
6) виробництво продуктів органічного тваринництва з тварин, які перебували на органічному утриманні від народження і протягом усього життя;
7) вибір порід тварин з урахуванням їх здатності пристосовуватися до місцевих умов, їх життєздатності, стійкості до хвороб;
8) годівля тварин кормами, отриманими в результаті органічного виробництва та з природних речовин несільськогосподарського походження;
9) заборона вирощування штучно виведених поліплоїдних тварин.
Стаття 6. Повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері органічного виробництва
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики у сфері органічного виробництва належить:
1) затвердження правил органічного виробництва;
2) реалізація державної політики у зазначеній сфері;
3) участь у розробленні та виконанні державної програми розвитку органічного виробництва;
4) ведення реєстру операторів органічного виробництва та забезпечення опублікування офіційних відомостей про таких операторів;
5) розміщення відомостей про органічне виробництво, органічну продукцію (сировину), систему гарантій та контролю в засобах масової інформації.
2. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання належить:
1) погодження нормативно-правових актів з питань органічного виробництва;
2) визначення основних принципів, структури та правил системи
сертифікації органічного виробництва;
3) розроблення та затвердження порядку призначення органів з сертифікації органічного виробництва;
4) призначення в установленому порядку органів сертифікації органічного виробництва, здійснення координації та контролю їх діяльності;
5) встановлення правил сертифікації органічного виробництва та визнання сертифікатів інших держав щодо органічного виробництва;
6) вирішення спірних питань з дотримання правил сертифікації органічного виробництва;
7) ведення Реєстру сертифікатів органічного виробництва;
8) організація інформаційного роз’яснення з питань сертифікації органічного виробництва.
3. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів щодо обігу органічної продукції (сировини), визначаються законодавством про захист прав споживачів.
Стаття 7. Засади органічного виробництва
1. Виробництво, яке здійснює оператор органічного виробництва, вважається органічним після отримання сертифіката на виробництво органічної продукції (сировини) відповідно до законодавства.
2. Виробництво органічної продукції здійснюється виключно з органічної сировини, що відповідає вимогам цього Закону.
3. В органічному виробництві забороняється використання хімічно синтезованих речовин, консервантів, синтезованих (штучних) барвників, гормонів, антибіотиків, ароматизаторів, стабілізаторів, підсилювачів смаку, генетично модифікованих організмів, похідних таких організмів і продуктів, вироблених із зазначених організмів як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів покращення ґрунту, добрив, насіння, садивного матеріалу вегетативного походження, мікроорганізмів і тварин.
4. Забороняється використання іонізуючого випромінювання для обробки органічної сировини або кормів.
5. Гідропонне виробництво в органічному виробництві заборонено.
6. Органічне виробництво здійснюється згідно з правилами, розробленими та затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики у сфері органічного виробництва.
7. Правила органічного виробництва повинні містити вимоги до:
1) виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) рослинного походження, у тому числі грибів;
2) виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) тваринного походження;
3) виробництва органічної продукції (сировини) аквакультур;
4) ведення органічного бджільництва;
5) переробки органічної продукції рослинного та тваринного походження, у тому числі виробництва вина;
6) виробництва, зберігання та переробки органічної сировини, кормів та дріжджів;
7) збору дикорослих рослин, лісової сировини та водоростей;
8) маркування органічної продукції (сировини) та використання відповідного державного логотипу;
9) транспортування, зберігання та реалізації органічної продукції (сировини).
Правила органічного виробництва повинні також визначати критерії оцінки придатності сільськогосподарських угідь для виробництва органічної продукції (сировини).
Стаття 8. Перехідний період
1. Перехідний період розпочинається з дня подання до органу сертифікації заяви про сертифікацію органічного виробництва за встановленою правилами органічного виробництва формою, що підтверджує згоду заявника перейти від виробництва традиційної (неорганічної) продукції до виробництва органічної продукції (сировини).
2. Перехід до виробництва органічної продукції (сировини), здійснюється з урахуванням таких особливостей:
1) під час перехідного періоду застосовуються вимоги, встановлені правилами органічного виробництва;
2) тривалість перехідного періоду залежить від виду діяльності, що підлягає інспектуванню, і визначається правилами органічного виробництва;
3) якщо перехідний період перевищує встановлений строк, дозволяється розміщувати напис “продукція органічного виробництва перехідного періоду” на упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, ярлику, листку-вкладиші, документі, що супроводжують органічну продукцію (сировину);
4) визначення тривалості перехідного періоду може здійснюватися з урахуванням періоду, що безпосередньо передує дню початку перехідного періоду, з дотриманням правил органічного виробництва;
5) оператор органічного виробництва, який частково здійснює органічне виробництво (перебуває на етапі перехідного періоду), проводить розподіл продукції (сировини), виробленої (вирощеної) в результаті органічного виробництва, і продукції (сировини), що вироблена (вирощена) на етапі перехідного періоду.
Стаття 9. Загальні вимоги до реалізації органічної продукції (сировини)
1. Реалізація органічної продукції (сировини) здійснюється за наявності відповідного сертифіката.
2. Забороняється обіг органічної продукції (сировини), яка:
1) вироблена оператором органічного виробництва, що не отримав сертифіката відповідності на виробництво органічної продукції (сировини);
2) не супроводжується відповідним сертифікатом;
3) маркована з порушенням вимог законодавства України;
4) імпортована з порушенням вимог законодавства України;
5) не відповідає вимогам щодо пакування, транспортування, зберігання та реалізації.
Стаття 10. Загальні вимоги до маркування органічної продукції (сировини)
1. Маркування органічної продукції (сировини) та використання відповідного державного логотипу здійснюються відповідно до правил органічного виробництва.
2. Використання державного логотипу та маркування органічної продукції (сировини) є обов’язковим. Одночасно дозволяється також використання недержавних (приватних) логотипів, запроваджених безпосередньо оператором органічного виробництва чи їх об’єднаннями.
3. Державний логотип складається з напису “органічний продукт” та відповідного графічного зображення або символу.
4. Використання державного логотипу та маркування органічної продукції (сировини) здійснюються за наявності відповідного сертифіката.
5. У разі коли на упаковці органічної продукції (сировини), імпортованої з інших держав і виробленої відповідно до законодавства держав походження, що підтверджено відповідним сертифікатом, є напис “органічний”, “біологічний”, “екологічний”, слова з префіксом “БІО”, українською мовою наноситься напис “органічний продукт”. Маркування імпортованої органічної продукції (сировини) та використання державного логотипу здійснюються відповідно до правил органічного виробництва.
Стаття 11. Придатність земель та об’єктів для виробництва органічної продукції (сировини)
1. Оцінка придатності земель та об’єктів для виробництва органічної продукції (сировини) проводиться органом сертифікації на основі висновків відповідних установ, визначених центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної аграрної політики у сфері органічного виробництва.
Стаття 12. Сертифікація органічного виробництва
1. Органічне виробництво підлягає обов’язковій сертифікації відповідно до законодавства.
2. Сертифікація органічного виробництва здійснюється органом сертифікації з метою встановлення відповідності органічної продукції (сировини) вимогам до виробництва, переробки, зберігання та реалізації органічної продукції (сировини), встановленим нормативно-правовими актами у сфері органічного виробництва.
3. Орган сертифікації, який призначений для проведення процедури з підтвердження відповідності органічної продукції (сировини) вимогам, встановленим нормативно-правовими актами у сфері органічного виробництва, затверджує план переходу на органічне виробництво, поданий оператором органічного виробництва.
4. Після завершення перехідного періоду орган сертифікації органічного виробництва видає сертифікат оператору органічного виробництва встановленого зразка, а продукція маркується як органічна.
5. У разі коли результати перевірки дотримання вимог правил органічного виробництва незадовільні, орган сертифікації може прийняти рішення щодо відмови у сертифікації, про що повідомляє оператору органічного виробництва.
6. Продукція, вирощена під час перехідного періоду після отримання відповідного сертифіката, може маркуватися як органічна продукція перехідного періоду.
7. У разі виявлення порушення вимог, встановлених для виробництва, переробки, зберігання, реалізації органічної продукції (сировини), орган сертифікації має право тимчасово припинити дію сертифіката відповідності або анулювати його.
8. Сертифікація органічного виробництва здійснюється на платній основі. Органи сертифікації здійснюють сертифікацію органічного виробництва за цінами відповідно до законодавства.
9. Не допускається погіршення якості землі порівняно з попереднім періодом господарювання. У разі деградації та/або забруднення ґрунтового покриву оператор несе відповідальність відповідно до закону.
Стаття 13. Науково-методичне забезпечення органічного виробництва
1. Науково-методичне забезпечення органічного виробництва здійснюють Національна академія аграрних наук України, науково-дослідні та інші наукові установи і навчальні заклади.
Стаття 14. Міжнародне співробітництво у сфері органічного виробництва
1. Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері органічного виробництва відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України шляхом:
1) участі в роботі відповідних міжнародних організацій;
2) укладення міжнародних договорів України, договорів про взаємне визнання нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва;
3) гармонізації законодавства України у сфері органічного виробництва з міжнародним законодавством;
4) обміну інформацією у сфері органічного виробництва;
5) сприяння залученню міжнародної технічної допомоги та інвестицій для становлення та розвитку органічного виробництва;
6) сприяння збільшення обсягів експорту та імпорту органічної продукції (сировини).
2. У разі коли міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що визначені в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору України.
Стаття 15. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
розробити та затвердити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
забезпечити перегляд та приведення у відповідність із цим Законом актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Голова
Верховної Ради України